Кукла в лабиринте шахматной клетки
. Я сплету куклу вуду из твоих волос, оставлю на теле тату из красных полос. Никто не спасёт ТЕБЯ!!.. ОТ КОШМАРОВ. Запретный плод слишком сладок.. ДЛЯ МЕНЯ!!! Я надавлю на пульс Земли И вы танцуйте вальс в огне. Со мной, мой раб, внизу война план свершился власть моя! и... РВЕТСЯ!.. Ткань надежды. Мне нравиться лишать людей одежды. И крова. И света. Дарить лишь боль. Ваша песня спета. Открыта рана, а сверху соль. Мир мертвых марионеток В лабиринте шахматных клеток. Игра на плацдарме жизни, Все пешки смоют ливни. *** Моя война, это только начало. Всё было бы быстрей, если бы вся страна молчала. Лишенные воли, вы довольны были своей ролью, А теперь мне придется умыться вашей кровью. Мир мертвых марионеток В лабиринте шахматных клеток. Игра на плацдарме жизни, Ваши пешки смоют ливни. В мире мертвецов нет места для живых. Вот ещё один уставший мотор чей-то затих. В мире кукольных игрушек нет совсем свободы. За победу в гонке ЖИЗНЬ толкаются народы. Мир мертвых марионеток В лабиринте шахматных клеток. Игра на плацдарме жизни, Все пешки смоют ливни.
2023-09-17 08:30:50
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11360
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4797