Нуль
Белый шум, будильник, программа принята. Сознание личности подавляет суета. Мой каждый шаг расписан на несколько веков. Иллюзия свободы - контроль для дураков. 8:07 - стать в серый ряд. 9:03 - взять в руки тетрадь. 12:05 - отдых разрешен. 17:00 - цикл завершен. Круглосуточный шум возвращает бренность телу Пульсирует вена, сломлена вера. Агонию сознания уймет алкоголь, Бесполезность функций, стоимость ноль. Какой одеть костюм, какой одеколон? Как угодить владельцу моей жизни? За что похвалит он. Карьерный рост за счет чужих голов, Подставить другого я всегда готов. И кто-нибудь потом оценит мою роль Других я обошел со счетом - смерть:ноль. НОЛЬ - символ 21го века. НОЛЬ - вместо одной единицы человека. Простая математика успеха пароль Своё значение делишь на ноль. Стремясь победить, ты деградации не против, Исправно молишься символу жопы. В коде жизни играешь  важную роль, Выделяешь единицы, тем что ты НОЛЬ.
2023-09-24 07:19:53
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4799
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3846