07. - Um pouco de cada dia, se torna o muito de todos os dias".
Fé nos anjos que caem do céu, fé nos humanos da terra, estrelas caem do céu e deixam cadentes corações, meteoritos destruíram a terra, e assim a vida acabou na terra. Questione, Apenas questione viva de porquês e não de sim, com graus de consequência na sua constelação, sentimentos plastificados, traficados em canção. Juntamos, vivemos nos perdemos para nós encontrar em um lugar melhor que aqui, a vida não foi tão boa assim com a gente, Eu não tô me fazendo de vítima apenas falando a verdade, todo mundo tem uma dor interna, ou algum arrependimento algo que poderia ser feito, mas o medo não deixou e eu dessisti, falhei comigo mesmo, perdoa meu erro, não faz assim. - Wanderson Miguel 13/09/18 11:40pm
2018-09-14 02:40:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3815
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3940