Dankbar/Deutsch

João Ninguém

Wie können wir danken, was tun wir, um uns selbst zu schützen, Den Menschen helfen, die wachsen müssen, ohne zu vergessen Bewusster, weniger abwesend, Was ist da, Das Besondere jedes Talentes des Volkes, heimliches Geschenk, das wir nur im Samen behalten, Und die Testspiele, dass wir die Bühne passiert haben, wir haben den Chef geschlagen, wir haben die Scorecards geändert, es zeigt nur, wie kompetent wir sind. Klärung von Ideen wie Sonnenaufgang, dämmert die Scheinwerfer aus, gehen im Morgengrauen der Mond klärt und die Sonne ist verborgen. 06.07.18

2018-07-06 17:26:26

Інші вірші поета

Liricamente Agressivo: Compromisso 9/9 12. - Figura Atípica Tempo Pai

Інші поети

Maya Fares

@May_a00

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Solo Frau

@frausolo

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11552

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1991