Digno

João Ninguém

Eu sou merecedor? Dá um jeito. Eu sou sofredor? Supere. Mas eu só queria aliviar a dor? Cresça. Quem disse que eu vou viver? Você é não o "destino". Quem decide meu futuro? Apenas você. Quem escolhe a profissão? Você. Quem você quer acordar é abraçar de manhã? Só você. Sério eu tenho muita saudade de você. WM 27.07.18

2018-07-28 01:48:06

Інші вірші поета

Dedicação Vento da Mente RESPOSTAS EM "IDEIAS CONSPIRATÓRIAS" 04.LiricaMente - Misericórdias

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Solo Frau

@frausolo

Марія

@Ria_maria_21

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1939

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2651