Liricamente Agressivo: Astros 6/9
Lapidamos ideias Em lápides almofadas, Queimamos com fogo Para os fazer descansar, Almas perdidas amaldiçoadas. Pensei nisso Como se viesse Um meteoro e tudo acabasse, Mas nada acabou é tudo piorou, Apenas continuou, as mesmas coisas,as mesmas pessoas com sonhos não tão diferentes quanto antes, iguais á era das trevas em que o sol não iluminavam as mentes na na escuridão de conhecimento, época das luzes, a cruz, a pedra a história da vida, pessoas ainda vivem e se procriam pela terra. Bem vindo A via láctea Coloque o cinto De segurança e embarque nessa viagem. WM 08.08.18 11.18pm
2018-08-09 02:16:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5139
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5029