Liricamente Agressivo: Astros 6/9
Lapidamos ideias Em lápides almofadas, Queimamos com fogo Para os fazer descansar, Almas perdidas amaldiçoadas. Pensei nisso Como se viesse Um meteoro e tudo acabasse, Mas nada acabou é tudo piorou, Apenas continuou, as mesmas coisas,as mesmas pessoas com sonhos não tão diferentes quanto antes, iguais á era das trevas em que o sol não iluminavam as mentes na na escuridão de conhecimento, época das luzes, a cruz, a pedra a história da vida, pessoas ainda vivem e se procriam pela terra. Bem vindo A via láctea Coloque o cinto De segurança e embarque nessa viagem. WM 08.08.18 11.18pm
2018-08-09 02:16:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3581
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13136