Liricamente Agressivo: Astros 6/9
Lapidamos ideias Em lápides almofadas, Queimamos com fogo Para os fazer descansar, Almas perdidas amaldiçoadas. Pensei nisso Como se viesse Um meteoro e tudo acabasse, Mas nada acabou é tudo piorou, Apenas continuou, as mesmas coisas,as mesmas pessoas com sonhos não tão diferentes quanto antes, iguais á era das trevas em que o sol não iluminavam as mentes na na escuridão de conhecimento, época das luzes, a cruz, a pedra a história da vida, pessoas ainda vivem e se procriam pela terra. Bem vindo A via láctea Coloque o cinto De segurança e embarque nessa viagem. WM 08.08.18 11.18pm
2018-08-09 02:16:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2256
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5092