Liricamente Agressivo: Astros 6/9
Lapidamos ideias Em lápides almofadas, Queimamos com fogo Para os fazer descansar, Almas perdidas amaldiçoadas. Pensei nisso Como se viesse Um meteoro e tudo acabasse, Mas nada acabou é tudo piorou, Apenas continuou, as mesmas coisas,as mesmas pessoas com sonhos não tão diferentes quanto antes, iguais á era das trevas em que o sol não iluminavam as mentes na na escuridão de conhecimento, época das luzes, a cruz, a pedra a história da vida, pessoas ainda vivem e se procriam pela terra. Bem vindo A via láctea Coloque o cinto De segurança e embarque nessa viagem. WM 08.08.18 11.18pm
2018-08-09 02:16:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2494
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914