Лихо з розуму
Те маленьке лихо ніжно собі сопіло Та здоровезне лихо гучно так хропіло Те лихо, що зрозуму на стілець садило боляче струмом било Лихо ж від почутів груди шкребло у них же жалило Лихо, що від п'яності дошкоджало розум, пам'ять не щадило Лихо, що від смутку розбивало серце, привело за руки, булькнуло в озерце Лиха всі різняться, доля в них одна Знайде тебе в ліжку чи на річці дна
2022-10-27 15:15:03
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Цікава тема й чудовий вірш. І все влучно сказано. Взагалі це так правдиво. Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-11 20:20:09
1
Йоганн Верес
Відповісти
2022-11-13 19:08:53
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3131
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2695