Промені сяйва
Йоганн Верес
Волосся ніби промені ранкового сяйва Після темної злої ночі Дивишся, вони засліплюють тобі очі "Все буде добре" голос в голові шепоче А очі мов простір глибини та краси Мов таємний і темний ліс дивини І душу погляду цьому ти віддаси І як дописані вірші Як сніг, як спокій та дощі Як промінці, тепла і затишку у домі Приємні спогади в альбомі Волосся наче сон і казка Я зачарований і крапка
2024-06-16 20:52:28
2
0
Інші вірші поета
Сором і страх Руками Поезія осені Моновірш про прірву
Інші поети
Zakhar
@makhnitskiy
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4091
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2292