مأوى
كيتّي
تلكَ الليلة حديثُك اللاذع داهمَ حصنَ كرامتي دونَ وجودِ ذخيرة كلماتي الدفاعية المعتادة...مقاومةُ قلبي قدْ أُخرِسَتْ في ذلكَ المساء الآسن. عدتُ إلى منزلي يومها بدموعٍ لاذعة تغسلُ آلامَ قلبي وغصةٍ تطعنُ حلقي...عدتُ بتوسلاتٍ تعانقُ السماء وخيبة أملٍ لم تقدر على حملها إلا نافذة مأوى البائسين أمثالي...نافذة القطار.
2018-07-01 00:12:09
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
كيتّي
💜💜
Відповісти
2018-07-01 10:45:15
Подобається
Інші вірші поета
يا قمر تجاعيد سرايا قلبٍ متألم كفيف
Інші поети
Svora
@Svora
Lacey Nicole
@lacey_nicole
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1847
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13051