مأوى
كيتّي
تلكَ الليلة حديثُك اللاذع داهمَ حصنَ كرامتي دونَ وجودِ ذخيرة كلماتي الدفاعية المعتادة...مقاومةُ قلبي قدْ أُخرِسَتْ في ذلكَ المساء الآسن. عدتُ إلى منزلي يومها بدموعٍ لاذعة تغسلُ آلامَ قلبي وغصةٍ تطعنُ حلقي...عدتُ بتوسلاتٍ تعانقُ السماء وخيبة أملٍ لم تقدر على حملها إلا نافذة مأوى البائسين أمثالي...نافذة القطار.
2018-07-01 00:12:09
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
كيتّي
💜💜
Відповісти
2018-07-01 10:45:15
Подобається
Інші вірші поета
حتى إشعار آخر سرايا قلبٍ متألم سرايا قلبٍ متألم سرايا قلبٍ متألم
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11169
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3510