То щастя радість
Моє закуте у рамки дике свавілля, Моя утіха і терпка бузинова принада, Вихід за будь-які у всесвіті рубежі, Солодка, хмільна пінаколада. Моє - все, що лиш тільки захочемо. І моє - досить, більше, благаю, не треба. До ніяковості, розбещене заохоченя. Моє - від землі над мостами до неба. Моє - із прірви та в саму безодню. Примха сумна, моє - найвідвертіше, Замріяна, ( будь ласка, навіки!) пригода. Може, майбутнє. І точно теперішнє. Листопад яскраво зіницями жовтий, Нехай ще й лютий, гарний, засніжений. Подих у ліжку, потаємно-червоному, Пестощами п'янкими розніжений. 07.11.18
2018-11-07 21:39:17
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1759
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2632