То щастя радість
Моє закуте у рамки дике свавілля,
Моя утіха і терпка бузинова принада,
Вихід за будь-які у всесвіті рубежі,
Солодка, хмільна пінаколада.
Моє - все, що лиш тільки захочемо.
І моє - досить, більше, благаю, не треба.
До ніяковості, розбещене заохоченя.
Моє - від землі над мостами до неба.
Моє - із прірви та в саму безодню.
Примха сумна, моє - найвідвертіше,
Замріяна, ( будь ласка, навіки!) пригода.
Може, майбутнє. І точно теперішнє.
Листопад яскраво зіницями жовтий,
Нехай ще й лютий, гарний, засніжений.
Подих у ліжку, потаємно-червоному,
Пестощами п'янкими розніжений.
07.11.18
07.11.2018
6
0