Зірки
«Винні зірки» У всьому винні були ті зірки, Які сіяли в небі до півночі. Вони немов туман пускали в очі, І забувала я про біль в душі. У всьому були винні ті зірки, Я ж знала що прийде та ніч остання. І місяць не яскравий як завжди, І плаче зовсім не зірками. У всьому винні були ті зірки, Похмуре небо, ми прощаємось з тобою. Можливо, не хотіла б назавжди, Та ми прощаємося з тобою через силу. У всьому винні були ті зірки, Ми попрощалися з тобою серед ночі. Ти не прийдеш до мене у вісні, Я не погляну більше в твої очі. У всьому винні були ті зірки, Які цієї ночі не сіяли. Не було солодко, мрійливо як завжди, Скінчилось все, і небо хмарним стало…
2018-02-20 06:36:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6156
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1789