На сусідній подушці
Ніч навшпиньки прокралась і тихо в кімнаті лягла. Крізь вікно незачинене і незаслонені штори Розкидала на стінах предивні сріблясті узори, Принесла із собою шматочок чужого тепла. Вже ні шурхоту... Тільки проміння танцює на стінах Вперемішку із тінню від клена, що спав за вікном, Навіть запах повітря я щойно відчула нутром, Металевий ліхтар похитнувся і спить на колінах. Завітав чарівник та у диво мене огорнув, Кинув золота трішки на срібному фоні стелі, Вийде поспіхом ніч і залишить мені акварелі, На сусідній подушці тихесенько місяць заснув...
2019-01-14 11:06:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2216
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1977