ВІД СЕБЕ ВТЕКТИ НЕ МОЖНА
Кароліна Дар
Там, де возродиться фенікс із сірого попелу, Від звичайного недопалку, кинутого десь біля калюжі, Ти усміхнешся й повернеш назад зопалу, Зникне твоя байдужість. Там, де місиво людських ніг топтатиме квіти І колючки троянд застрягатимуть у підошвах їхнього взуття Ти зрозумієш нарешті, що від болю можна здуріти, Відчуєш смак життя. Там, де на цілу вулицю лунатиме гучний вибух Від повітряної кульки, що хотіла злетіти вище Ти усвідомиш, що із суспільства вибув, А найстрашніший гуркіт - гуркіт тиші. Там, де серед багна лежить забута совість Збереглися відбитки може й твоїх черевиків Ти побачиш, що краще іти в невідомість Ніж залишатись безликим. У якомусь забутому, покинутому будинку Ти кулаками гамселитимеш порослу мохом цеглу В голові ніяк не складеться докупи картинка, Що щастя ламає ребра. Там, де краплі дощу омиватимуть брудні вікна І сірою ставатиме просто краплинка кожна Ти побачиш нарешті, що істина вічна, Від себе втекти не можна.
2019-02-20 05:00:45
1
0
Інші вірші поета
Дитятко спить Розмови за чашкою чаю Загублене щастя Білий птах
Інші поети
Educatorus Librarium
@educatorusdigitelli
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3452
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16968