Просто поряд будь
Не вір більш осені, що вперто так шепоче Усе забути й далі йти вперед, Скидає листя аж під ноги і лоскоче Його, мій друже, твій велосипед. А ти не вір птахам, що полетіли, Піднялись в небо і торкнулись хмар, Бо краще жити вже, мабуть, без віри Ніж загубитись десь серед примар. Не вір дощам, що стукають у вікна, Краплини срібні залишаючи в траві, Не вір тій квітці, що самотньо квітне І всім рослинам, що іще живі. Не вір туманам зранку пеленою Закриють місто від чужих очей, Не вір тому, що досі за стіною Комусь ти снишся зоряних ночей. Не слухай шепіт музики сумної І тихий шелест під ногами в нас, Лише знайди у пам'яті сувої, Що зберегли той неповторний час. Не вір вітрам, які морозять руки Не вір снігам, що скоро теж прийдуть Як жовтий лист тобі несе розлуку Йому не вір, лиш просто поряд будь...
2018-12-26 13:58:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1881
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1550