Просто поряд будь
Не вір більш осені, що вперто так шепоче Усе забути й далі йти вперед, Скидає листя аж під ноги і лоскоче Його, мій друже, твій велосипед. А ти не вір птахам, що полетіли, Піднялись в небо і торкнулись хмар, Бо краще жити вже, мабуть, без віри Ніж загубитись десь серед примар. Не вір дощам, що стукають у вікна, Краплини срібні залишаючи в траві, Не вір тій квітці, що самотньо квітне І всім рослинам, що іще живі. Не вір туманам зранку пеленою Закриють місто від чужих очей, Не вір тому, що досі за стіною Комусь ти снишся зоряних ночей. Не слухай шепіт музики сумної І тихий шелест під ногами в нас, Лише знайди у пам'яті сувої, Що зберегли той неповторний час. Не вір вітрам, які морозять руки Не вір снігам, що скоро теж прийдуть Як жовтий лист тобі несе розлуку Йому не вір, лиш просто поряд будь...
2018-12-26 13:58:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1835
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2401