Просто поряд будь
Не вір більш осені, що вперто так шепоче Усе забути й далі йти вперед, Скидає листя аж під ноги і лоскоче Його, мій друже, твій велосипед. А ти не вір птахам, що полетіли, Піднялись в небо і торкнулись хмар, Бо краще жити вже, мабуть, без віри Ніж загубитись десь серед примар. Не вір дощам, що стукають у вікна, Краплини срібні залишаючи в траві, Не вір тій квітці, що самотньо квітне І всім рослинам, що іще живі. Не вір туманам зранку пеленою Закриють місто від чужих очей, Не вір тому, що досі за стіною Комусь ти снишся зоряних ночей. Не слухай шепіт музики сумної І тихий шелест під ногами в нас, Лише знайди у пам'яті сувої, Що зберегли той неповторний час. Не вір вітрам, які морозять руки Не вір снігам, що скоро теж прийдуть Як жовтий лист тобі несе розлуку Йому не вір, лиш просто поряд будь...
2018-12-26 13:58:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2821
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3353