Блог
Всі
Новини, Потрібна допомога
Привіт усім)
Запрошую Вас оцінити мою творчість і буду рада отримати відгуки. Приємного читання )
3
35
Книги
Всі
Вірші
Всі
ВІД СЕБЕ ВТЕКТИ НЕ МОЖНА
Там, де возродиться фенікс із сірого попелу,
Від звичайного недопалку, кинутого десь біля калюжі,
Ти усміхнешся й повернеш назад зопалу,
Зникне твоя байдужість.
Там, де місиво людських ніг топтатиме квіти
І колючки троянд застрягатимуть у підошвах їхнього взуття
Ти зрозумієш нарешті, що від болю можна здуріти,
Відчуєш смак життя.
Там, де на цілу вулицю лунатиме гучний вибух
Від повітряної кульки, що хотіла злетіти вище
Ти усвідомиш, що із суспільства вибув,
А найстрашніший гуркіт - гуркіт тиші.
Там, де серед багна лежить забута совість
Збереглися відбитки може й твоїх черевиків
Ти побачиш, що краще іти в невідомість
Ніж залишатись безликим.
У якомусь забутому, покинутому будинку
Ти кулаками гамселитимеш порослу мохом цеглу
В голові ніяк не складеться докупи картинка,
Що щастя ламає ребра.
Там, де краплі дощу омиватимуть брудні вікна
І сірою ставатиме просто краплинка кожна
Ти побачиш нарешті, що істина вічна,
Від себе втекти не можна.
1
0
552
Роздоріжжя
Я залишусь на роздоріжжі без тебе й без імені,
Не кричатиму, не молитиму, просто піду.
Тільки очі із неба засяють волошками синіми,
Сиплять блискітки срібні на кригу між нами тверду.
Поверну в інший бік і губитиму сльози лиш перлами,
Може, вітер улітку закотить в зелену траву,
Може, як насінини, зростуть аж до неба стеблами,
Може, наче крижинки, розтануть у ніч грозову.
Може, діти знайдуть і додому нестимуть, як м'ячики
У долоньках маленьких, неначе предивні скарби,
Дивні мрії мої вже чужі зігріватимуть пальчики,
Розростуться по світу, як після дощу гриби.
Я залишусь на роздоріжжі без тебе й без імені,
Не кричатиму, не молитиму, просто піду.
Тільки спогади, мої вірні картинки сповільнені
У кутку в темну скриню, всміхаючись, мовчки складу.
7
0
1896
Дитятко спить
Вечірнє місто з тисячами ліхтарів,
Легкі сніжинки у зимовому повітрі
І ніч розмішує у грозовій палітрі
Блакитне місиво з яскравих диво-снів.
Погасне світло в кожній з затишних осель,
Крізь димарі сни проникатимуть в кімнати,
В людські свідомості й комусь розповідати
Як із реальністю ведуть вони дуель.
М"яка подушка, тепле полум"я в каміні
І оченята враз заплющились умить,
Спокійне дихання - дитятко мирно спить,
В долоні ловить на стіні барвисті тіні...
6
0
2164
