Дерев'яний міст
Ти бачиш той старий, дерев'яний міст?
З нього вже не одна людина впала.
Йшла, вірила, що доски міцні, але тріск...
І в яму, і в пітьмі зникала.
Скажеш мені :"Йдемо тоді будувати міст новий,
через який легше, простіше перейти".
Та повір, повір мені, він є і готовий,
що мільйони його будуть трясти.
Проблема лиш одна-єдина - люди.
Вони звикли до дерева, їм дуже страшний
камінь, кам'яні споруди.
Їм байдуже навіть, що вони всюди...
Друже мій, я хочу тебе дещо попросити :
поглянь зі мною на тих, хто щойно пройшов міст.
Бачиш, помічаєш, розумієш, чого не можу я сидіти
спокійно, щоб вогонь всередині не міг горіти.
Якщо не розумієш, я тобі скажу!
Свій гнів, розпач, сум поясню!
Дивись уважно на тих, кого пальцем покажу,
дивись уважно, що я роблю.
Вони - стомлені, вони - побиті,
іноді здається, що вони вбиті.
Ну куди, куди їм ще лізти
на ту високу гору, коли ледве можуть жити.
Такими вони прийшли через дерев'яний міст,
такими прийшли сюди - у світ...
Я ненавиджу той міст - хочу спалити,
вірю, мені вдасться колись це зробити.
2019-10-09 07:11:51
3
0