...
Божевільний
Сонце як завжди сходить й заходить, небо так само - світліє й темніє. Та решта інакше себе поводить : зміна за зміною, тільки аби вітер повіє. Вже сам іноді гублю себе випадково : між якими вогнями зупинився? Чи там, де казково, чи там, де суворо- чи і тут фатально помилився? Малюю те саме, що малював вчора, а картина містить зовсім інші кольори. І не розумію - поразка це чи перемога, куди тягнутись : вниз чи догори? Скажіть хто-небудь, що тут десь є підказки - якісь таємничі, майже невидимі знаки, бо я втомився потрапляти у пастки цього світу, що одягає щоразу нові й нові маски.
2020-05-29 16:51:35
3
0
Інші вірші поета
Таємниця за таємницею... Мені надто лінь... Міг би... Заради тебе
Інші поети
Boygene Borice
@theMiracol
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3707
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5655