...
Сонце як завжди сходить й заходить, небо так само - світліє й темніє. Та решта інакше себе поводить : зміна за зміною, тільки аби вітер повіє. Вже сам іноді гублю себе випадково : між якими вогнями зупинився? Чи там, де казково, чи там, де суворо- чи і тут фатально помилився? Малюю те саме, що малював вчора, а картина містить зовсім інші кольори. І не розумію - поразка це чи перемога, куди тягнутись : вниз чи догори? Скажіть хто-небудь, що тут десь є підказки - якісь таємничі, майже невидимі знаки, бо я втомився потрапляти у пастки цього світу, що одягає щоразу нові й нові маски.
2020-05-29 16:51:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4838
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4053