Мені надто лінь...
Мені надто лінь говорити про смерть. Мені надто лінь говорити про життя. Я сиджу в темряві, ніби той привид, що давно вже немає свого лиця. Я бачу безліч різних шляхів, а куди йти - ще не зрозумів : всі таки здаються довгі і складні, боюсь, до кінця дійду лише в сні. Боюсь, не побачу сонячного світла, тільки ноги свої дарма поламаю. І впаду, і лежатиму вічність, аж поки в паперах не заховають.
2020-12-11 09:01:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6554
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2545