Відчуваю, що помираю
Відчуваю, що помираю щосили я той дух тримаю та він не хоче, він утікає як далі жити буду і не знаю. Іде від мене той хто шлях мені цей показав хто від зла захищав оберігав і всередині існував. Це кінець він іде починатимуться зміни новий дух мене знайде щось нове буде в моїй скрині. Та не хочу я цього нового не хочу змін, не хочу бути іншим та час минає і дух крок робить знову і розумію без змін світ не може бути вічним.
2018-11-05 15:36:54
5
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2008
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13011