Коханому
Екатерина Арлей
Візьму у своï долоньки Блакитну часточку неба. Я хочу з тобою мати Гарненьку крихітку-доньку. І більше мені від тебе Нічого-нічого не треба. Окрім твоєï любові До нашоï крихітки-доньки. І щоб тримав у своіх Ïі крихітні ті долоньки. Щоб був ïй завжди - опора. І татків, твій заповіт, Вона берегла й пам'ятала Крізь силу-силенну літ.
2021-06-09 18:19:28
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
RETURN Зігфрід#ВGD
Щирий та файний вірш
Відповісти
2021-06-09 18:21:36
Подобається
Екатерина Арлей
@RETURN Зігфрід#ВGD дякую велике за відгук. Це дуже класно, коли твою творчість оцінюють🥰
Відповісти
2021-06-09 18:43:30
Подобається
Екатерина Арлей
дуже дякую! Приємно, що ви пишете відгуки. І ще приємніше, що моя творчість подобається!😍
Відповісти
2021-08-09 18:14:08
Подобається
Інші категорії
Історичні Любовні Вірші в прозі Пейзажні Гумористичні Подійні
Інші поети
دجن
@3ams
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1970
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9665