Коханому
Екатерина Арлей
Візьму у своï долоньки Блакитну часточку неба. Я хочу з тобою мати Гарненьку крихітку-доньку. І більше мені від тебе Нічого-нічого не треба. Окрім твоєï любові До нашоï крихітки-доньки. І щоб тримав у своіх Ïі крихітні ті долоньки. Щоб був ïй завжди - опора. І татків, твій заповіт, Вона берегла й пам'ятала Крізь силу-силенну літ.
2021-06-09 18:19:28
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
RETURN Зігфрід#ВGD
Щирий та файний вірш
Відповісти
2021-06-09 18:21:36
Подобається
Екатерина Арлей
@RETURN Зігфрід#ВGD дякую велике за відгук. Це дуже класно, коли твою творчість оцінюють🥰
Відповісти
2021-06-09 18:43:30
Подобається
Екатерина Арлей
дуже дякую! Приємно, що ви пишете відгуки. І ще приємніше, що моя творчість подобається!😍
Відповісти
2021-08-09 18:14:08
Подобається
Інші категорії
Сумні вірші Пейзажні Соціальні Ода Для підлітків Гумористичні
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4990
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3048