Цієї ночі місяць нависає

Andrii Katiuzhynskyi

Цієї ночі місяць нависає, Мов велетенський хижий птах. Час у Ворота вічності спливає, Дрімає Всесвіт на зіркових килимах. Гойдає простір вікові планети Під сяйвом золотих комет вітрил, І десь під ночі сивої наметом Я чую шепіт нерозгаданий світил.

2020-09-20 04:58:02

Інші вірші поета

Про мудрість і істину Пам'яті одного поета Зимовий спогад В житті є сенс під небом

Інші поети

Carla Gaona

@KuroShiro

Керол

@Carol_Lane

Sophie

@DilaraAydin10

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1356

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1844