Цієї ночі місяць нависає
Andrii Katiuzhynskyi
Цієї ночі місяць нависає, Мов велетенський хижий птах. Час у Ворота вічності спливає, Дрімає Всесвіт на зіркових килимах. Гойдає простір вікові планети Під сяйвом золотих комет вітрил, І десь під ночі сивої наметом Я чую шепіт нерозгаданий світил.
2020-09-20 04:58:02
5
0
Інші вірші поета
Закон карми Мед поезії Минеться все Якщо дається шанс...
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1706
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568