Вигнанець
Дивився сумно він в безмежні далі, Але печаль тільки росла: Бож відусюди люди його гнали, А він лишень хотів тепла. Вдивлявся у зіниці їх бездонні Очима сироти - Сердець жорстоких в світі сотні, Жалю в них не знайти. І міріади тіл бездушних Комахами снують: Зарозумілих й незворушних - Чужі страждання п'ють. Де цим безжальним мурахам сірим Розраду осягнуть: Нема в їх душах ані крихти віри, Жорстокість - їхня суть.
2020-10-04 05:36:44
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-04 06:59:43
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже приємно, дякую Вам!
Відповісти
2020-10-04 14:15:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13399
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4911