Вигнанець
Andrii Katiuzhynskyi
Дивився сумно він в безмежні далі, Але печаль тільки росла: Бож відусюди люди його гнали, А він лишень хотів тепла. Вдивлявся у зіниці їх бездонні Очима сироти - Сердець жорстоких в світі сотні, Жалю в них не знайти. І міріади тіл бездушних Комахами снують: Зарозумілих й незворушних - Чужі страждання п'ють. Де цим безжальним мурахам сірим Розраду осягнуть: Нема в їх душах ані крихти віри, Жорстокість - їхня суть.
2020-10-04 05:36:44
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-04 06:59:43
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже приємно, дякую Вам!
Відповісти
2020-10-04 14:15:28
Подобається
Інші вірші поета
Лісова ідилія Розвалини сільскої школи Снігова королева Про полеміку
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2446
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4331