Дівчині, яку не передбачити
Andrii Katiuzhynskyi
Вона бува нестерпна й норовлива, В очах: і біль, і смуток; навіть - лють, Та очі ці - із умбровим відливом Ніколи плин думок не видають. Вона буває лагідна й ласкава, Мов те мале грайливе кошеня; Та очі ті - умбраво-золотаві Лукавеє ховають бісеня. Непередбачувана і мінлива - Чека щодня тебе новий сюрприз. То мовчазна, то дратівлива... "Здивую й зачарую!" - ось її девіз. Не прочитатимеш ніколи ти її лиця, Блаженний той, хто буде з нею до кінця.
2021-01-09 06:31:11
11
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Поэзия - это то, на чём сложно заработать, это скорее для души, тем более в современном мире, где с одной стороны слишком большая конкуренция среди талантливых авторов, а с другой стороны слишком малое в процентном отношении количество ее ценителей!
Відповісти
2021-01-09 08:14:35
1
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi я согласна, что поэзия сейчас не в "моде", но ваши стихи откликаются в душе, и они достойны найти своих ценителей. Я надеюсь вы хотя бы выставляетесь на разных сайтах, что бы о вас по-больше узнало людей. Я желаю вашему творчеству не иссякнуть, быть всегда таким же душевным и быть по достоинству оценённым читателями.
Відповісти
2021-01-09 08:27:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Огромное спасибо за пожелания, да я пробую печатать стихи на разных сайтах, надеюсь, со временем мне удастся найти своего читателя!
Відповісти
2021-01-09 08:42:56
Подобається
Інші вірші поета
Приніс цей ранок нову на обрії картину Дракон Ізмір У цього світу тільки два лиця Siblings
Інші поети
Aracely Ara
@miraculose
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2725
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3258