Діва з Давнього Єгипту
Не сумуй, о сонцелика діво Кемету, Витри клафтом заплаканії очі ясні, Говори зі мною мовою Осіріса та Сета, Тисячоліть забутих віршем древнім і прекрасним. Розкажи, як з півночі ідуть каравани до Гізи З вантажем дорогоцінним ладану і смирни, Як вертаються священні гуси й ібіси На розливи могутнього Нілу. Ти повідай мені, чорноока, Про величні сіді піраміди, Про храми розкішні, обеліски високі І землі твоєї радості і біди. Зранку випливе на небо Ра в човні - Ти лиш сон - в реальність повертатись час мені. Кемет, Та-Кемет - так називали свою землю давні єгиптяни Клафт - хустка, що носилася і чоловіками, і жінками в Давньому Єгипті Осіріс - бог воскресіння та загробного світу в єгипетській міфології Сет - бог зла Гіза - місце, де знаходилися піраміди, храми та некрополі фараонів Ладан та смирна - ароматичні смоли, що використовуються в ритуалах богослужіння Ра - бог сонця
2021-04-21 07:48:37
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Красиво и атмосферно
Відповісти
2021-04-21 14:24:56
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, рад, что понравилось!
Відповісти
2021-04-21 14:26:00
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, все колись починалось з міфології, просто тоді вона була або напівправдою, або красивим фентезі!
Відповісти
2021-04-25 11:00:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1500