Діва з Давнього Єгипту
Не сумуй, о сонцелика діво Кемету, Витри клафтом заплаканії очі ясні, Говори зі мною мовою Осіріса та Сета, Тисячоліть забутих віршем древнім і прекрасним. Розкажи, як з півночі ідуть каравани до Гізи З вантажем дорогоцінним ладану і смирни, Як вертаються священні гуси й ібіси На розливи могутнього Нілу. Ти повідай мені, чорноока, Про величні сіді піраміди, Про храми розкішні, обеліски високі І землі твоєї радості і біди. Зранку випливе на небо Ра в човні - Ти лиш сон - в реальність повертатись час мені. Кемет, Та-Кемет - так називали свою землю давні єгиптяни Клафт - хустка, що носилася і чоловіками, і жінками в Давньому Єгипті Осіріс - бог воскресіння та загробного світу в єгипетській міфології Сет - бог зла Гіза - місце, де знаходилися піраміди, храми та некрополі фараонів Ладан та смирна - ароматичні смоли, що використовуються в ритуалах богослужіння Ра - бог сонця
2021-04-21 07:48:37
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Красиво и атмосферно
Відповісти
2021-04-21 14:24:56
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, рад, что понравилось!
Відповісти
2021-04-21 14:26:00
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, все колись починалось з міфології, просто тоді вона була або напівправдою, або красивим фентезі!
Відповісти
2021-04-25 11:00:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3726
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10764