Яблуні, що відцвітають
Мов пір'я біле, облітають пелюстки з квітучих яблунь, В природі все вмирає швидко, але і швидко ожива; Тріпочучи крильми, співає шпак невгавний, Віщуючи: надія є - життя постійно тчеться нитка вікова. Хай білі пелюстки осипалися - зав'язь стигне, І спілі яблука порадують нас восени; Хоч відлетять у вир птахи, коли настане скипень*, Весною вернуться знов - співати нам свої пісні. Скипень - діал. холод, холоднеча
2021-05-25 04:41:09
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10217
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1970