Яблуні, що відцвітають
Мов пір'я біле, облітають пелюстки з квітучих яблунь, В природі все вмирає швидко, але і швидко ожива; Тріпочучи крильми, співає шпак невгавний, Віщуючи: надія є - життя постійно тчеться нитка вікова. Хай білі пелюстки осипалися - зав'язь стигне, І спілі яблука порадують нас восени; Хоч відлетять у вир птахи, коли настане скипень*, Весною вернуться знов - співати нам свої пісні. Скипень - діал. холод, холоднеча
2021-05-25 04:41:09
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3288
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2596