Із бесід з мудрецями
Andrii Katiuzhynskyi
- Давно в тебе, мудрець, я запитать хотів - Хто той, що бог чи син богів? І сумно відповів мені мудрець: - Бог той, хто віда помисли людських сердець! - А ще хотів тебе, мудрець, спитати - Скажи, чи можна богом стати? Мудрець мені спокійно відповів: - Бог той, хто себе побороть зумів! - Скажи мені, мудрець Адіше, Хто із богів вселенських найсильніший? - А найсильніший з них, адепте, власне - Той, хто себе готовий на вівтар покласти!
2021-01-12 06:02:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-01-12 09:17:54
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Вже зроблено, пані:-)
Відповісти
2021-01-12 09:19:34
Подобається
Інші вірші поета
Спробуй Один ранок зі шкільного життя Розвалини сільскої школи A non-classical sonet
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2546
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1989