Із бесід з мудрецями
- Давно в тебе, мудрець, я запитать хотів - Хто той, що бог чи син богів? І сумно відповів мені мудрець: - Бог той, хто віда помисли людських сердець! - А ще хотів тебе, мудрець, спитати - Скажи, чи можна богом стати? Мудрець мені спокійно відповів: - Бог той, хто себе побороть зумів! - Скажи мені, мудрець Адіше, Хто із богів вселенських найсильніший? - А найсильніший з них, адепте, власне - Той, хто себе готовий на вівтар покласти!
2021-01-12 06:02:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-01-12 09:17:54
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Вже зроблено, пані:-)
Відповісти
2021-01-12 09:19:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11097
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3232