Із бесід з мудрецями
Andrii Katiuzhynskyi
- Давно в тебе, мудрець, я запитать хотів - Хто той, що бог чи син богів? І сумно відповів мені мудрець: - Бог той, хто віда помисли людських сердець! - А ще хотів тебе, мудрець, спитати - Скажи, чи можна богом стати? Мудрець мені спокійно відповів: - Бог той, хто себе побороть зумів! - Скажи мені, мудрець Адіше, Хто із богів вселенських найсильніший? - А найсильніший з них, адепте, власне - Той, хто себе готовий на вівтар покласти!
2021-01-12 06:02:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-01-12 09:17:54
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Вже зроблено, пані:-)
Відповісти
2021-01-12 09:19:34
Подобається
Інші вірші поета
Роздум над минулим Abandoned villages of Galicia Капризи осені When I listen to people
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2690
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2974