Літній день на дачі
Великий пес лежить в своїм барлозі, Нявчать скажено кішка із котом, Маленька плиска біга по дорозі, Щебечучи і крутячи хвостом. Шовковиці й черешні достигають, Бо ж червень - саме ягідна пора, Дрозди й шпаки з них данину збирають, Лякає птаство галаслива дітвора. Іде із вудкою з каналу Володимир, В садку його: сазани і лящі, Він пройде мимо - догори садок підійде, І риба сріблом тьмяним заблищить. А ввечері на небі місяць-човник всплине, Потішить співом іволга мене, Рожеве сонце десь за небокраєм згине, Й сторінку літа Ніч іще одну перегорне.
2020-12-16 07:45:38
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Аж лiто захотiлось, та жменьку черешен
Відповісти
2020-12-16 11:39:09
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Так скоріше б вже!
Відповісти
2020-12-16 11:40:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2286
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2086