Осінній сплін
Осінній дощ ізнов за вікнами шепоче, Дахи вмива, опалим листям шелестить, Він щось недобре, як завжди пророчить, Наводить сум і рани старії ятрить. Червоні клени, в'язи пурпурові, Дуби коричневі і жовті ясени - То сумно осінь ходить по діброві; Лист опада, дерева засинають до весни. Та сірий дощ, який над лісом став стіною, Розмить не в силі цих яскравих барв - Де справитись йому з палітрою природи розписною, Хіба спроможний він згасити осені пожар. І дощ осінній: понурий, затяжний, І листя, що потроху облітає - Ви - передвісники холодної зими, Яка морозом льодяним ще гірше серце крає.
2020-11-06 07:12:07
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, завжди хотів малювати, як художник, але ніц не маю того таланту, добре, що іноді виходить це робити словами!
Відповісти
2020-11-06 07:18:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так, звичайно ж спробуйте, хто зна, можливо Ви - майбутня Ліна Костенко або Марія Матіос, я почав писати десь у 27 років і років п'ять не було зрозуміло взагалі чи є в мене якійсь талант, чи ні.
Відповісти
2020-11-06 07:27:22
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую, сподіваюсь, що таки є!
Відповісти
2020-11-06 20:22:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1433
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1078