Перед походом
Andrii Katiuzhynskyi
Гряде невтримная війна - Одуд на гілці вишні Заводить бойовий наспів; І молода дружина чарівна На шиї вікінговій висне, Та пізно - той меча за пас уже вложив. Ірже від нетерпіння кінь у стайні, Похід зачувши - ланцюга зриває пес, Вояк хоробрий знов збирається на січу; Хай битви мить скоріш настане, І Одін валькірій в поміч шле з небес, Та хай пізніше до Валгали він покличе! Одуд заводить бойовий наспів - одуд у багатьох народів вважається вісником битв, не тільки у скандинавів, наприклад греки називали одуда вісником бога війни Ареса
2020-11-18 06:05:54
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за гарний відгук!
Відповісти
2020-11-18 11:51:40
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так дякую, зараз виправлю!
Відповісти
2020-11-20 10:33:06
Подобається
Інші вірші поета
Справжній поет Занедбаний млин The moon sonata Ошигамі
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
GRAFO
@grafo
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9328
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5155