Астральна подорож
Душа блукала довго у астралі,
Вогонь життя теплився - ледь не згас,
Світи переді мною пропливали
І було чути, як крадеться тихо час.
У світі карликових, переплетених піній,
Які, мов мхи, вкривали чорний ґрунт,
Між храмів пафосних, між їх гротескних ліній
Піддав себе я мудрості тавру.
Зелені ящери з вохряними очима
Мені речей розповідали суть,
А тавролюди з величезними плечима
Між зір навчили прокладати путь.
І зрозумів я, що культурні раси незліченні,
Безмежний Всесвіт, безліч в нім порталів-брам,
Що Хаос і лад Світла незнищенні,
І що творець своєї долі кожен сам.
2020-12-11 06:22:00
5
6