Астральна подорож
Andrii Katiuzhynskyi
Душа блукала довго у астралі, Вогонь життя теплився - ледь не згас, Світи переді мною пропливали І було чути, як крадеться тихо час. У світі карликових, переплетених піній, Які, мов мхи, вкривали чорний ґрунт, Між храмів пафосних, між їх гротескних ліній Піддав себе я мудрості тавру. Зелені ящери з вохряними очима Мені речей розповідали суть, А тавролюди з величезними плечима Між зір навчили прокладати путь. І зрозумів я, що культурні раси незліченні, Безмежний Всесвіт, безліч в нім порталів-брам, Що Хаос і лад Світла незнищенні, І що творець своєї долі кожен сам.
2020-12-11 06:22:00
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi між зорь звучить лагідніше, може це й не вірно, але я би залишила так.
Відповісти
2020-12-12 20:57:22
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, очень приятно читать такие отзывы!
Відповісти
2020-12-12 21:00:44
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Є два варіанти: між зір та між зорями, між зорь граматично неправильно, хоча мені теж подобається більше, але треба буде подумати, можливо залишити як є! Дякую за коментар!
Відповісти
2020-12-12 21:04:06
Подобається
Інші вірші поета
Як часто бачиться мені вона Дракон Ізмір Політ зими A non-classical sonet
Інші поети
Volontya
@Volontya
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2187
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4860