Плинність любові
Andrii Katiuzhynskyi
Щось вмерло у душі моїй, Коли її останній раз побачив. Чом серце не ридає і не плаче Назавжди збавлене солодких мрій? Любов не вічна на землі, Вона на крилах вільним птахом улітає; Й коли відбудеться її відліт - Того ніхто, на жаль, не знає.
2020-12-02 06:23:32
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, зараз виправлю
Відповісти
2020-12-02 08:24:26
Подобається
Інші вірші поета
Ловець тіней Вечір на каналі Мантра снайпера Чаші Всевишнього
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4712
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6336