Плинність любові
Andrii Katiuzhynskyi
Щось вмерло у душі моїй, Коли її останній раз побачив. Чом серце не ридає і не плаче Назавжди збавлене солодких мрій? Любов не вічна на землі, Вона на крилах вільним птахом улітає; Й коли відбудеться її відліт - Того ніхто, на жаль, не знає.
2020-12-02 06:23:32
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, зараз виправлю
Відповісти
2020-12-02 08:24:26
Подобається
Інші вірші поета
Митцеві Роздивляючись залишки щезлої культури Зимовий вечір наодинці Як часто бачиться мені вона
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3142
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4962