Зима свою явила першу силу
Andrii Katiuzhynskyi
Зима свою явила першу силу - Лежить на травах інею ранкове срібло, Мов білим полотном, рослини вкриті, А друзи кришталю загусли у повітрі. Але настане полудень - і потьмяніє білизна, І не одна на білім тлі проляже чорна борозна, Трава зазеленіє, квіти оживуть, І царювання осені ізнову повернуть.
2020-12-25 06:59:40
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-12-25 07:56:05
Подобається
Інші вірші поета
Нічне місто Капризи осені Роздум над минулим Розповідь дощу
Інші поети
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2669
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2332