Зима свою явила першу силу
Andrii Katiuzhynskyi
Зима свою явила першу силу - Лежить на травах інею ранкове срібло, Мов білим полотном, рослини вкриті, А друзи кришталю загусли у повітрі. Але настане полудень - і потьмяніє білизна, І не одна на білім тлі проляже чорна борозна, Трава зазеленіє, квіти оживуть, І царювання осені ізнову повернуть.
2020-12-25 06:59:40
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-12-25 07:56:05
Подобається
Інші вірші поета
Примара любові Хлопчик із санчатами Ніхто не зна людської сили меж Некласичний сонет
Інші поети
Panda
@Asma_Tic
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2241
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2742