Зима свою явила першу силу
Andrii Katiuzhynskyi
Зима свою явила першу силу - Лежить на травах інею ранкове срібло, Мов білим полотном, рослини вкриті, А друзи кришталю загусли у повітрі. Але настане полудень - і потьмяніє білизна, І не одна на білім тлі проляже чорна борозна, Трава зазеленіє, квіти оживуть, І царювання осені ізнову повернуть.
2020-12-25 06:59:40
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-12-25 07:56:05
Подобається
Інші вірші поета
Облітаюче дерево Діва з Давнього Єгипту Всесвіт звертається промовами різноголосими Легенда про місяць і сонце
Інші поети
Твоя NATALI
@sunny_princess
Keyci
@Keyci0987
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1887
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2208