Самотній вовк
Andrii Katiuzhynskyi
Тобі ніколи, друже, не пізнати, Що відчува самотній вільний вовк; Чому він так ненавидить пастки і ґрати І в степ тіка безкраїй до зірок. Тобі ніколи, друже, не пізнати, Як сяє волі блиск в його очах, Воліє він скоріше смерть прийняти, Ніж плазувати пред людиною під свист бича. Тобі ніколи, друже, не пізнати, Як вільно дихати в гірських лісах, І міста галасливого кантати Так не звучать: як шум струмка чи пісня птах. Тобі ніколи, друже, не пізнати: Чому він бесіду із місяцем веде, Чому лиш вітра може спів заколисати, Чом тільки сонце зігріва його руде. Зв'язку із волею твій знищено місток Й не прагнеш ти його відбудувати- Тому тобі ніколи не пізнати, Що відчува самотній дикий вовк.
2020-11-13 06:07:14
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Это чётко подмечено, что мост к свободе у человека разрушен. Мы повязаны столькими нормами и догмами в поведении. А так иногда хочется крикнуть как булгаковская Маргорита: невидима и свободна!
Відповісти
2020-11-14 07:08:00
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Да, уж это точно!
Відповісти
2020-11-14 07:09:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
Так, дійсно дуже хочеться!
Відповісти
2020-11-15 17:38:29
Подобається
Інші вірші поета
Night of werewolves Хлопчик із санчатами Siblings Занедбаний млин
Інші поети
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
GRAFO
@grafo
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3045
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1438