Одна з небагатьох
Andrii Katiuzhynskyi
Чомусь згадалася тепер саме Вона: Замріяна і світла, і душею чиста, Дотепна, гостра на язик і чарівна, Коштовная перлина - у звичайному намисті. Вона була такою - як була: На компроміс не йшла, не зраджувала у тяжку хвилину... Про неї думав я й сльоза підступна з ока потекла - Я зрозумів - що я знайшов і втратив назавжди Людину!
2020-12-31 06:13:24
7
0
Інші вірші поета
Жорна бога Перед відлигою Мій розум в невідоме весь закутаний Що буде завтра?
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5007
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3072