Камлаючий шаман
Заносить простір білий сніг, співає віхола, В снігових кучугурах - жодної істоти; Північне сяйво пала вогнями мерехтливими, Шаман самотній танцює з бубном біля коти. Мороз студений проникає відусюди, Дерева-свічі білі від холоднечі скрип не припиняють; У лісі виють арктичнії вовки-приблуди, Але не зупиняється шаман - в танку кружляє. Червона, виміняна в перм'яків, малиця, Лице, обсіле зморшками, пошарпані яри...- Від світла півночі летючий сніг іскриться, А танець не спиняється - триватиме до ранньої пори. Протяжний голос монотонний, древнії молитви, Камлання скорбні, палаюче у небі сяйво; По колу рухи, підскоки, оберти, наспіви - Зійшлися духи в танці - стійбище захистять прадавні сайво. Парко натопленая кота, зі шкір оленів ковдра, Під нею - онука хвора старого шамана; Танцює, крутиться, камлає нойда - Хай духи змилостяться, хай на ноги внучка стане. Камлати - закликати духів Кота, вежа - житло кочових саамів Саами - народність, що живе на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії Перм'яки - тут комі-перм'яки, народність, що проживає на півночі Росії, є ще комі-зиряни Малиця - довга куртка з капюшоном, зшита з оленячих шкір, використовується багатьма північними народами, особливо в Росії Яри - високі чоботи до коліна, зшиті з оленячих шкір, взуття саамів Сайво - духи предків у саамів Нойда - саамський шаман
2021-03-29 05:14:07
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi не сами по себе, а свыше🙂. У вас талант
Відповісти
2021-03-29 06:45:55
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю!
Відповісти
2021-03-29 06:46:44
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-04-10 18:25:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242