Справжній поет
Andrii Katiuzhynskyi
Він надто тонко відчуває світ, Душа його - нескорена безодня; На нім прокляття і благословення залишили слід, Уділ його - бути невизнаним й самотнім.
2021-02-09 06:14:13
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
В этом есть смысл. Одиночество даёт повод заглянуть в себя глубже и видеть мир с другой стороны. Когда же тебя превозносят как автора, чувства притупляются.
Відповісти
2021-02-09 06:19:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Истинная правда!
Відповісти
2021-02-09 06:37:45
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую Вам за підтримку, саме Ви і декілька тих справжніх поціновувачів поезії тільки і надають мені снаги і сили писати!
Відповісти
2021-02-09 07:19:43
Подобається
Інші вірші поета
Літній день на дачі Шотландський пейзаж Заповіт сталкера Одна з небагатьох
Інші поети
mrs_nali
@mrs_nali
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10363
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4625