Справжній поет
Він надто тонко відчуває світ, Душа його - нескорена безодня; На нім прокляття і благословення залишили слід, Уділ його - бути невизнаним й самотнім.
2021-02-09 06:14:13
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
В этом есть смысл. Одиночество даёт повод заглянуть в себя глубже и видеть мир с другой стороны. Когда же тебя превозносят как автора, чувства притупляются.
Відповісти
2021-02-09 06:19:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Истинная правда!
Відповісти
2021-02-09 06:37:45
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую Вам за підтримку, саме Ви і декілька тих справжніх поціновувачів поезії тільки і надають мені снаги і сили писати!
Відповісти
2021-02-09 07:19:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1617
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3841