Вечірні квіти
Пелюсток колір ехінацеї квітам Подарував рожевий присмерк за вікном, Жовті рудбекії, що ледь колишуться від вітру, Усі укриті молодого місяця злотом. Червонеє криваве сонце Пофарбувало ружі у багрянії відтінки, А чепурним ромашкам з жовтим серцем Вдягли хмаринки білії хустинки. Багато в літа різнокольорових барв, І хоч здається все кругом зеленим- Ці дивовижні квіти - найщиріший літа дар Не припиняють дивувати мене. Настане ніч - і щезне фарб чудовий танок, Щоб знов для нас з'явитися на ранок.
2020-11-14 06:12:13
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Какой оригинальный стих. Не каждая женщина, что садит рудбекию знает, как её зовут🙂. Красивые ассоциации цвета цветов и природы, что их дала.
Відповісти
2020-11-14 06:22:37
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, это описан сад, который посадила моя мама, к тому же первое образование у меня учитель биологии, так что кое-что из курса ботаники я помню.
Відповісти
2020-11-14 06:26:00
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408