Вечірні квіти
Пелюсток колір ехінацеї квітам Подарував рожевий присмерк за вікном, Жовті рудбекії, що ледь колишуться від вітру, Усі укриті молодого місяця злотом. Червонеє криваве сонце Пофарбувало ружі у багрянії відтінки, А чепурним ромашкам з жовтим серцем Вдягли хмаринки білії хустинки. Багато в літа різнокольорових барв, І хоч здається все кругом зеленим- Ці дивовижні квіти - найщиріший літа дар Не припиняють дивувати мене. Настане ніч - і щезне фарб чудовий танок, Щоб знов для нас з'явитися на ранок.
2020-11-14 06:12:13
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Какой оригинальный стих. Не каждая женщина, что садит рудбекию знает, как её зовут🙂. Красивые ассоциации цвета цветов и природы, что их дала.
Відповісти
2020-11-14 06:22:37
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, это описан сад, который посадила моя мама, к тому же первое образование у меня учитель биологии, так что кое-что из курса ботаники я помню.
Відповісти
2020-11-14 06:26:00
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2530
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2658