Вечірні квіти
Andrii Katiuzhynskyi
Пелюсток колір ехінацеї квітам Подарував рожевий присмерк за вікном, Жовті рудбекії, що ледь колишуться від вітру, Усі укриті молодого місяця злотом. Червонеє криваве сонце Пофарбувало ружі у багрянії відтінки, А чепурним ромашкам з жовтим серцем Вдягли хмаринки білії хустинки. Багато в літа різнокольорових барв, І хоч здається все кругом зеленим- Ці дивовижні квіти - найщиріший літа дар Не припиняють дивувати мене. Настане ніч - і щезне фарб чудовий танок, Щоб знов для нас з'явитися на ранок.
2020-11-14 06:12:13
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Какой оригинальный стих. Не каждая женщина, что садит рудбекию знает, как её зовут🙂. Красивые ассоциации цвета цветов и природы, что их дала.
Відповісти
2020-11-14 06:22:37
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, это описан сад, который посадила моя мама, к тому же первое образование у меня учитель биологии, так что кое-что из курса ботаники я помню.
Відповісти
2020-11-14 06:26:00
1
Інші вірші поета
Дівчина-сонце Вогонь цивілізацій Суботній вечір в Хелнесі Кібернетичне безумство
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2275
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2491