Стоїчний вірш
Не нарікаю більше я на Долю - Мене вона, як всіх, колись згноїть! Я надто дорого сплатив за Волю - Не маючи ні друзів, ні сім'ї...
2021-03-12 05:54:09
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, так дійсно, говорять, що кожен сам господар своєї долі, але коли проживеш вже років за тридцять і дивишся на власні здобутки, дуже часто тебе охоплює таке враження, що хтось тобі дуже сильно допомагає або навпаки!
Відповісти
2021-03-12 09:18:49
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Життя моє тепер - це майже пустота, Єдине, що лишилося - Мета!
Відповісти
2021-03-12 11:42:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1375