В осіннім небі запалали зірки
Andrii Katiuzhynskyi
В осіннім небі запалали зірки, Несе вечірню прохолоду від води, Напоєне повітря полином гірким, Я шепочу: -Кохана-любая, прийди! Та не спішить вона чомусь на зустріч, Не чути поступ милих серцю кроків - Любується, напевно, вродою своєю в люстрі? Чому буваєш, ти кохана, так жорстока?! І тільки шурхіт листя запізнілий Примусить знову радо битись серце; А голос лагідний весело і грайливо: -Давно чекаєш?- струною обізветься. Люстро - тут дзеркало
2020-11-29 07:47:42
4
0
Інші вірші поета
Допитливий ченець Лісовий хутір My secret dream Митцеві
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13470
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16974