В осіннім небі запалали зірки
В осіннім небі запалали зірки, Несе вечірню прохолоду від води, Напоєне повітря полином гірким, Я шепочу: -Кохана-любая, прийди! Та не спішить вона чомусь на зустріч, Не чути поступ милих серцю кроків - Любується, напевно, вродою своєю в люстрі? Чому буваєш, ти кохана, так жорстока?! І тільки шурхіт листя запізнілий Примусить знову радо битись серце; А голос лагідний весело і грайливо: -Давно чекаєш?- струною обізветься. Люстро - тут дзеркало
2020-11-29 07:47:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2826
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4549