В осіннім небі запалали зірки
В осіннім небі запалали зірки,
Несе вечірню прохолоду від води,
Напоєне повітря полином гірким,
Я шепочу: -Кохана-любая, прийди!
Та не спішить вона чомусь на зустріч,
Не чути поступ милих серцю кроків -
Любується, напевно, вродою своєю в люстрі?
Чому буваєш, ти кохана, так жорстока?!
І тільки шурхіт листя запізнілий
Примусить знову радо битись серце;
А голос лагідний весело і грайливо:
-Давно чекаєш?- струною обізветься.
Люстро - тут дзеркало
2020-11-29 07:47:42
4
0