Турбує нас: що ми по собі лишим
Andrii Katiuzhynskyi
Турбує нас: що ми по собі лишим, Як сприйняли б нащадки те життя, Як нас осудять ті, хто житиме пізніше, Що лишиться, а що піде у небуття? Перед останніми в житті дверима Моментом сплине, що було, одним, І речі, що колись були складними, Вважатимуться чимось надпростим. Своє ми відживем: хто легко, хто складніше; Хтось молодим цей світ покине, хтось сідим, Та спадщину, яку по собі лишим, Розвіють вітри, мов від ватри дим.
2020-09-24 05:14:50
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Нажаль про спадщину більшості людей швидко забудуть, пам'ятатимуть тільки дійсно великих, таке життя
Відповісти
2020-09-24 06:51:05
Подобається
Інші вірші поета
Плинність любові Під враженням від репродукції Босха Ластівка в небі Зненавидь лінь і бездіяльність
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8085
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1525