Турбує нас: що ми по собі лишим
Турбує нас: що ми по собі лишим,
Як сприйняли б нащадки те життя,
Як нас осудять ті, хто житиме пізніше,
Що лишиться, а що піде у небуття?
Перед останніми в житті дверима
Моментом сплине, що було, одним,
І речі, що колись були складними,
Вважатимуться чимось надпростим.
Своє ми відживем: хто легко, хто складніше;
Хтось молодим цей світ покине, хтось сідим,
Та спадщину, яку по собі лишим,
Розвіють вітри, мов від ватри дим.
2020-09-24 05:14:50
3
1