В той день, коли весна лунатиме усюди
В той день, коли весна лунатиме усюди, І сніг зимовий з костромських полів зійде, Тебе, я впевнений, не скоро позабуду, Хоч й знаю - не згадаєш ти мене. Дивитимуся на просілі стріхи, На перельоти журавлиних зграй, Та марно серед них шукати втіхи - Нехай тобі печаль несуть за небокрай. Там, десь на півночі, суворій і немилій, В країні спокою - колисці снів, Живе чарівна дівчина Людмила, В чиїх обіймах опинитися б хотів... В той день, коли щасливим буду, І доля синім птахом промайне; Тебе, я впевнений, ніколи не забуду, Хоч знаю - не згадаєш ти мене.
2020-09-10 05:03:51
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-09-22 08:58:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5643
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437