В той день, коли весна лунатиме усюди
В той день, коли весна лунатиме усюди, І сніг зимовий з костромських полів зійде, Тебе, я впевнений, не скоро позабуду, Хоч й знаю - не згадаєш ти мене. Дивитимуся на просілі стріхи, На перельоти журавлиних зграй, Та марно серед них шукати втіхи - Нехай тобі печаль несуть за небокрай. Там, десь на півночі, суворій і немилій, В країні спокою - колисці снів, Живе чарівна дівчина Людмила, В чиїх обіймах опинитися б хотів... В той день, коли щасливим буду, І доля синім птахом промайне; Тебе, я впевнений, ніколи не забуду, Хоч знаю - не згадаєш ти мене.
2020-09-10 05:03:51
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-09-22 08:58:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2381
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3826