Дідове село
Andrii Katiuzhynskyi
Я часто бачу дідове село: Кряжисті клени і берези білокорі, Колодязний журавель із поламаним крилом, Дуби кремезні і журливі осокорі. Пологі схили, що заросли чагарником, Розбиту блискавкою старую модрину, Жовтаво-золотисті трави, биті першим холодком І під вікном - задумливу калину. Перед очима - всі в лишайнику тини, Які от-от впадуть або вже впали... Але від згадки радісно мені Сред нездоланної журби міської і печалі.
2020-11-27 06:38:16
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi я знаю, но стихи не всех авторов когда читаешь чётко видишь картину перед собой. Одни передают настроение, а после ваших стихов такого вот плана я словно в картиной галерее побывала.
Відповісти
2020-11-27 07:05:11
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, я аж почервонів від Вашої похвали!
Відповісти
2020-11-27 10:53:57
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую, це приємно!
Відповісти
2020-11-27 11:15:42
Подобається
Інші вірші поета
Шведські акварелі Чорне-сіре-біле-жовте Людина в чорному Весна на каналі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2359
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1526