Закон карми
Той, хто заради втіхи проливає кров - Колись обов'язково захлинеться нею, Той, хто під іншого копає яму або ров - Тією ж сам засиплеться землею. Гордець, який зневагу сіє крізь людей - Людьми зневажений лишиться, А хто плює в колодязь кожен день- Нап'ється з тої ж самої криниці. Колись хозари на Русь прийшли І стали данину у князя вимагати, І захотіли ті каганові посли По одному мечу від дима взяти. Коли ж їх жрець слов'янський меч узрів - Сказав, що ця прикмета є погана: - Бо зброя ця заточена з обох боків, Не довелося б нам платити данину слов'янам! І ніби в воду жрець хозарський заглянув - Недовго пожинав хозар чого не сіяв; Уже Олег збирав з хозарів данину, А Воїн Святослав державу їхню по вітру розвіяв. Не прагну ноту викликати я сумну, Але якщо ти маєш зло у своїм серці - Воно завжди затягне в злоби глибину І тільки злом до тебе повернеться!
2020-11-01 07:04:15
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую дуже за підтримку!
Відповісти
2020-11-01 07:55:16
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Меч від дима означає меч від подвір'я, це вираз з "Повісті временних літ" і легенда взята звідти ж
Відповісти
2020-11-01 10:21:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3112
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10147