Закон карми
Andrii Katiuzhynskyi
Той, хто заради втіхи проливає кров - Колись обов'язково захлинеться нею, Той, хто під іншого копає яму або ров - Тією ж сам засиплеться землею. Гордець, який зневагу сіє крізь людей - Людьми зневажений лишиться, А хто плює в колодязь кожен день- Нап'ється з тої ж самої криниці. Колись хозари на Русь прийшли І стали данину у князя вимагати, І захотіли ті каганові посли По одному мечу від дима взяти. Коли ж їх жрець слов'янський меч узрів - Сказав, що ця прикмета є погана: - Бо зброя ця заточена з обох боків, Не довелося б нам платити данину слов'янам! І ніби в воду жрець хозарський заглянув - Недовго пожинав хозар чого не сіяв; Уже Олег збирав з хозарів данину, А Воїн Святослав державу їхню по вітру розвіяв. Не прагну ноту викликати я сумну, Але якщо ти маєш зло у своїм серці - Воно завжди затягне в злоби глибину І тільки злом до тебе повернеться!
2020-11-01 07:04:15
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую дуже за підтримку!
Відповісти
2020-11-01 07:55:16
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Меч від дима означає меч від подвір'я, це вираз з "Повісті временних літ" і легенда взята звідти ж
Відповісти
2020-11-01 10:21:59
Подобається
Інші вірші поета
Із бесід з мудрецями Всесвіт звертається промовами різноголосими Мрії дитинства Гра не закінчується
Інші поети
I
@thebee
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8948
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4726