Зимова прогулянка
Andrii Katiuzhynskyi
Гуляв я берегом засніженим каналу, За мною біг піджарий сірий кіт; Ми зупинились і обидва зір уп'яли Туди, де припинявся літаків політ. Там поле в горизонт переростало, В блакитнім мареві тремтів ледь видний ліс; Рідкі кущі верби, ряба трава проталин Манили-звали-кликали кудись. Я в далечінь дивився з болем й сумом, Далекий голос мене із собою звав; А кіт нявчав - своє щось думав І за свободою, напевне, сумував. І він, і я - давно суспільства діти, Тож нам обом лиш вистачає сил: Поплакати, погорювати, потужити Над путами, яких ніхто з нас розірвати б не посмів.
2020-12-04 06:02:52
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, зараз виправлю!
Відповісти
2020-12-04 14:55:34
Подобається
Velles
І знов сумуєте... але красиво.
Відповісти
2020-12-06 18:54:10
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Так, такий собі сум соціального характеру
Відповісти
2020-12-06 18:56:15
1
Інші вірші поета
Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу Загибель сталкера Астральна подорож Сповідь другові
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1453
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1524