Ghost

Kayla Faith

Why is it that I feel as if I'm a stranger in my own body? I take my pills, I do the routines, I ignore the thoughts, I keep the blades away. What more do I have to do? What more do they want from me? Please... just let me be! They hate the pills, They hate the routines, They feed the thoughts, They chant for the blades. I'm no longer a young girl, No longer an innocent child. The pills only keep them at bay. Yet they still screech, Wanting to play. Why is it that I feel as if I'm a ghost in my own body?

2018-11-11 07:55:41

Інші вірші поета

Black Cloud The Wall Chains and Whips 'Til Death Do Us Part

Інші поети

Ail

@ail_bookworm

fik_snaet_kto

@fik_snaet_kto

Богдан Дубильовський

@bodiadub

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12139

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3301