Streams to Waterfalls

Kendrick

This is our history We started out as streams Flowing in the same direction We merged together and formed The most beautiful river We gave life to all around us We were a refuge to those Dying of thirst But winter came our flow wasn't as stong Our place of refuge has become Barren and desolate The air is dank and now Our surroundings define us.. The ground consumed the best of me And you were commited to the sky And now only a rainy day Can bring us together again. Dying for waterfalls is how you Left this old man river. I never knew you were my life giver.

2018-09-23 13:15:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Madison Tyler

Amazingly written

Відповісти

2018-09-24 23:18:47

Інші вірші поета

HERE BE THERE If We Just Teach Its You

Інші поети

Bana Kanbar

@bana_kanbar

Venti//

@ArchontOfFreedom

Yaroslav

@voditel_sudby

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2210

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16825