А ей тогда, всего 16 было
А ей тогда, всего 16 было Была самой красивой во дворе Но вот однажды, дура, полюбила И этим жизнь испортила себе Ах, если б только знала, что же будет! Но, а не знав, скучала по ночам "Ты берегись"- предупреждали люди Она,увы, не верила словам, И веривши: в гаданья, предсказанья, В судьбы дороги и его слова Фантазии, как голуби летели, И часто умножались так на два! Но вот, её разрушились мечтанья, Как хрупкий лёд, разбившись о асфальт! Он приносил ей боль, разочарование, Ей приходилось эту боль скрывать В глаза он врал, все говорил что любит! Не уж то правду сложно так сказать? Страдала девочка и днями и ночами Ведь сердце не хотело отпускать. Она ждала, надеялась вернётся, но все не приходил заветный час Вот пару дней -твоя жизнь оборвется Красавица, опомнись же сейчас! Тем серым днём, не выдержав обиды, она вдруг в руки острый нож взяла Все вспомнила моменты, все слова. Она взяла вдруг , старую тетрадку, и вдруг, в ней что-то стала выводить! Девчонке было, ох, тогда не сладко она ведь больше не хотела жить! Ей было больно, капала слеза Она писала грустные слова Он обнимал, лелеял, целовал, А ей хотелось, все бежать, бежать Он умолял её не умирать! Но слов, уже не слышала " родная" Лишь ванну наполняла её кровь И как-то вечером, другую обнимая, забыл свою вчерашнюю любовь! Предатель был, предатель и остался! Ах, как же быстро, ты её забыл! Ещё вчера ей мёртвой на коленях в чувствах клялся! А вот когда ей плохо было, где ты был? Ты ездил людям по ушам с надеждой, что все тебя когда-нить,да простят! Не будет все, не будет слышишь, прежде?! Ведь время не вернуть увы назад... Цените, люди, то, что есть сейчас Не жалуйтесь на боль и на обиды Судьбою нам отмерен, каждый час Господь с небес грехи все наши видит!
2018-10-11 13:30:24
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kсения Князева
Спасибо большое, я старалась!)))
Відповісти
2018-10-11 14:12:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840
І сиділи, курили
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4181