Рядок за рядками

Kсения Князева

Рядок за рядками За римами рими Абзац за абзацами буде неспинно Слово за словом За кроком крок І отак вийде новий стішок Віршик веселий, віршик кумедний Ти посміхаєшся зараз напевно давайте зі мною разом писати людей до життя, о так о, спонукати! Нехай ми сміємося, будем щасливі! Ну, а тепер, бачиш знов пішли рими Нема тут ідеї, якоїсь там думки Просто веселі кумедні задумки Просто сиджу і слова я римую Але знаю точно-я не сумую! Мабуть, дехто скаже, що ніщо робити Буду за строфами диво творити! Диво за дивом і це сенс життя На світі живем щоб творити дива За років багато вчимося ми жити В житті головне, дуже міцно любити!

2018-10-11 16:37:51

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сніданок з Едемом

Будучи більше місяця в цьому додатку, я зрозумів одне- довгі вірші потрібно читати, вони набагато цікавіші за короткі. У вас талант до рими. В мене таке відчуття, ніби ви навіть не задумувались над ними, а сіли за стіл, включили лампу і почали творити без зупину.

Відповісти

2018-10-16 19:33:30

1

Kсения Князева

@Сніданок з Едемом Дякую)

Відповісти

2018-10-21 07:18:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2846

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5304