Рядок за рядками

Kсения Князева

Рядок за рядками За римами рими Абзац за абзацами буде неспинно Слово за словом За кроком крок І отак вийде новий стішок Віршик веселий, віршик кумедний Ти посміхаєшся зараз напевно давайте зі мною разом писати людей до життя, о так о, спонукати! Нехай ми сміємося, будем щасливі! Ну, а тепер, бачиш знов пішли рими Нема тут ідеї, якоїсь там думки Просто веселі кумедні задумки Просто сиджу і слова я римую Але знаю точно-я не сумую! Мабуть, дехто скаже, що ніщо робити Буду за строфами диво творити! Диво за дивом і це сенс життя На світі живем щоб творити дива За років багато вчимося ми жити В житті головне, дуже міцно любити!

2018-10-11 16:37:51

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сніданок з Едемом

Будучи більше місяця в цьому додатку, я зрозумів одне- довгі вірші потрібно читати, вони набагато цікавіші за короткі. У вас талант до рими. В мене таке відчуття, ніби ви навіть не задумувались над ними, а сіли за стіл, включили лампу і почали творити без зупину.

Відповісти

2018-10-16 19:33:30

1

Kсения Князева

@Сніданок з Едемом Дякую)

Відповісти

2018-10-21 07:18:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1931

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3281