Рядок за рядками
Рядок за рядками За римами рими Абзац за абзацами буде неспинно Слово за словом За кроком крок І отак вийде новий стішок Віршик веселий, віршик кумедний Ти посміхаєшся зараз напевно давайте зі мною разом писати людей до життя, о так о, спонукати! Нехай ми сміємося, будем щасливі! Ну, а тепер, бачиш знов пішли рими Нема тут ідеї, якоїсь там думки Просто веселі кумедні задумки Просто сиджу і слова я римую Але знаю точно-я не сумую! Мабуть, дехто скаже, що ніщо робити Буду за строфами диво творити! Диво за дивом і це сенс життя На світі живем щоб творити дива За років багато вчимося ми жити В житті головне, дуже міцно любити!
2018-10-11 16:37:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніданок з Едемом
Будучи більше місяця в цьому додатку, я зрозумів одне- довгі вірші потрібно читати, вони набагато цікавіші за короткі. У вас талант до рими. В мене таке відчуття, ніби ви навіть не задумувались над ними, а сіли за стіл, включили лампу і почали творити без зупину.
Відповісти
2018-10-16 19:33:30
1
Kсения Князева
Відповісти
2018-10-21 07:18:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1848
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4580