Не люби мене, будь ласка
"А хто тебе в ночі зігріє? Чий голос ніжний в голові?" Вона сидить лише і мріє, З тобою полежать в траві... Вночі ті зорі - кращі друзі, Що світять ярко у пітьмі... Та серед всих тепла ілюзій, "Єдине сонце - тільки ти..." Єдиний день, єдина радість, Ти - світ навколо, так і знай! Ти наче космос, ти - реальність, Ти чийсь великий дальній край... Візьми слова і біллю в гру́дях, Віддай всім тим, для кого ти Єдина ниточка у людях, Хто помирає від туги... Кохаєм тих, хто нас не любить, За них ми душу на шматки... Сміються з цього інші люди, І помирають від туги... Не любим тих, хто нас кохає, Ножем у спину знов і знов... І кожен з нас прекрасно знає, Така вже є вона... "Любов..." І кожну ніч лише я мрію, З тобою полежать в траві, "Невже тебе не я зігрію? Твій голос ніжний в голові..."
2019-07-22 20:13:18
10
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3199
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1761