Слова
Не треба ті слова, Що не чекають. Як зрозуміти це? Та з пустоти в душі... Якщо не вас там люблять чи шукають, Закрий все в серці, Струни заглуши... І йди, мій друже, Якомога далі. Наздоженуть? З дороги не звертай! Навіщо тобі будуть тіє люди, Що не тобі віддали п'єдестал? Для них ти Лиш об'єкт для рятування, В тобі вони побачать не тебе, І так вони все будуть пам'ятати, Поки та легка сварка не мине... І знов тебе покинуть І полинуть, Залишивши на потім, Як-небудь... Ось так, мій друже, Почуття всі гинуть, Ось так вони знаходять свою путь...
2020-02-04 15:33:47
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2150
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4110